В аграрному секторі однією з найпоширеніших форм господарювання є фермерське господарство, яке становить 67% у структурі господарських одиниць агропромислового комплексу.

Відповідно до чинного законодавства фермерське господарство – це форма підприємницької діяльності осіб, які виробляють, переробляють і реалізують сільськогосподарську продукцію, яка створюється останніми з метою отримання доходу. Фермерські господарства продовжують вести господарство на землях, що належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у їх власності та/або користуванні (оренді) у нас. Земельні площі фермерських господарств включають власні території фермерського господарства, землі, що перебувають у власності членів, а також землі, які законно орендовані фермерським господарством або використовуються на умовах безстрокової оренди.

Фермерське господарство може бути створено як однією особою, так і кількома пов’язаними особами. Право на створення селянського господарства мають усі працездатні громадяни України, які досягли 18 років. Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, діти віком від 14 років, інші члени сім’ї, родичі.

В даний час законодавство виділяє такі типи фермерських господарств:

– фермерське господарство (фермерське господарство), що діє без створення юридичної особи, яким керує фізична особа – підприємець, а також

– фермерські господарства з правом юридичної особи:

•  сімейні фермерські господарства, у діяльності яких використовується праця членів сім’ї;
• сімейне фермерське господарство із залученням інших громадян, лише для виконання сезонних та індивідуальних робіт, безпосередньо пов’язаних з діяльністю господарства, що потребують спеціальних знань чи навичок.

Ферми повинні бути зареєстровані так само, як і будь-яка інша форма бізнесу, визначена державою.

Восени 2018 року в законодавчі норми, що регулюють діяльність фермерських господарств, були внесені зміни. До того часу фермерське господарство можна було створити лише шляхом реєстрації юридичної особи, що в багатьох випадках відлякувало фермерів від створення фермерського господарства. Це положення, яке діяло кілька років, було змінено після того, як законодавець дозволив створювати фермерські господарства без створення юридичної особи. Ця законодавча поправка значно полегшує та прискорює створення та ведення фермерських господарств.

Відповідно до чинного податкового законодавства сільгоспвиробники можуть обрати декілька форм оподаткування, найпопулярнішою з яких є загальна форма оподаткування або четверта група єдиного податку. До четвертої групи єдиного податку також належать фізичні особи-підприємці, які провадять діяльність виключно у сфері фермерського господарства та зареєстровані відповідно до Закону про фермерські господарства. Для створення фермерського господарства без статусу юридичної особи фермери повинні відповідати таким вимогам:

• фізична особа без статусу юридичної особи може створити сімейне фермерське господарство самостійно або разом з членами сім’ї. на підставі договору (декларації – якщо засновник створює особисте селянське господарство) про заснування фермерського господарства;
• відповідний договір складено у письмовій формі та посвідчено нотаріусом за місцезнаходженням земельної ділянки або іншого нерухомого майна, що використовується для ведення фермерського господарства. Договір повинен містити назву, місцезнаходження, мету та сферу діяльності фермерського господарства, механізм прийняття рішень, правовий порядок спільного майна учасників, порядок несення витрат і розподілу доходів, порядок вступу та вихід, трудові відносини членів і дані членів. Крім того, він також може містити інші положення, які не суперечать положенням чинного законодавства.
• президентом (керівником) сімейного фермерського господарства є особа, зазначена в договорі (декларації), яка зареєстрована органом державної реєстрації як фізична особа як фізична особа-підприємець, або якщо вона вже була зареєстрована як фізична особа-підприємець, необхідно змінити дані в органі РАЦС за місцем його проживання. Для реєстрації необхідно подати належним чином оформлену заяву, договір (декларацію) та документи, що посвідчують особу.

Укладений договір повинен містити:

а) назву, місцезнаходження (адресу) фермерського господарства, мету та вид діяльності;

б) порядок прийняття рішення;

в) порядок спільного управління майном;

г) порядок покриття витрат і розподілу доходів між учасниками;

д) регулювання трудових відносин між учасниками господарства;

f) імена членів, ступінь спорідненості, інформацію про їх особисті документи та їхній індивідуальний податковий номер;

д) інші дані відповідно до чинного законодавства.

  Зразок договору (декларації) також можна знайти в Національній юридичній бібліотеці України.

Фермерські господарства, які є юридичними особами, діють на підставі зареєстрованого засновницького акту, який містить найменування господарства, місцезнаходження, сферу діяльності, організаційну структуру, механізм прийняття рішень, порядок входу і виходу.

Для реєстрації фермерського господарства як юридичної особи необхідно подати такі документи:

1. реєстраційна заява у встановленому форматі;
2. рішення загальних зборів фермерського господарства;
3. установчий документ;
4. чек про сплату адміністративного збору;
5. документи, що посвідчують особу фізичних осіб кінцевого бенефіціара.

Після реєстрації ферми необхідно виконати наступні кроки:

– зареєструвати підприємство в територіально уповноваженому податковому органі;

– готувати ключ електронного підпису для подання податкової звітності, тендерної та іншої документації;

– відкрити банківський рахунок в обраній фінансовій установі.

Фермерське господарство та його члени мають право:

1. відчужувати власну землю, здавати в оренду, закладати;
2. самостійно розпоряджатися землею;
3. мати право власності на вироблену сільськогосподарську продукцію;
4. на компенсацію;
5. для будівництва житлових будинків, господарських будівель і споруд на земельних ділянках, що перебувають у власності чи користуванні (за згодою власника);
6. реалізовувати та експортувати вироблену продукцію, а також мати інші права, визначені чинним законодавством для суб’єктів господарювання.

Господарства та їх члени зобов’язані використовувати землі, що перебувають у користуванні, за цільовим призначенням, дотримуватись правил охорони навколишнього природного середовища, сплачувати податки і внески, подавати відповідну звітність і податкову декларацію, зберігати продуктивність сільськогосподарських угідь.

Габріелла Фаркаш-Кордонець

юрист

Стаття було опубліковано в тижневику KarpatInfo.